Бритюк О.О.
НОВА ЕНЕОЛІТИЧНА СТАЦІЯ В ПОДОНЕЧЧІ
В польовий сезон 2004 року силами експедиції АНДЦ “Спадщина” Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля були проведенні охоронні розкопки багатошарового поселення Кайдащине-2. Пам’ятка розташована на пісчаному мисі в лівобережжі р.Сіверський Донець, неподалік від м.Кремінна Луганскої області. Розкопано біло 98 м.кв. площі пам’ятки. Найнижчим та частково непотурбованим був шар доби енеоліту, який і привернув нашу особливу увагу.
В цілому, енеолітичний матеріал був сконцентрований в західній частині мису, де більш ранній шар залишився цілим, на відміну від решти площі розкопу, де зрубні будівлі та перекопи практично повністю його знищили. Вдалося простежити дві невеликі ями з енеолітичними рештками в заповненні. Перша яма частково заходила під західну брівку розкопа. Форма ямы овальна, вытягнута за лінією південь-північ, мала найбільші розміри 0,65х0,45 м. В заповненні були знайдені фрагменти керамічного посуду, кісток тварин та кременеві знаряддя. Форма другої ями теж овальна, вытягнута з заходу на схід, з найбільшими розмірами 1,05х0,73 м. Заповненння ями складалось із трьох невиразних фрагментів кераміки, 8 уламків кісток тварин, 1 кварцитового відщепа, двох кременевих відщепів та однієї кременевої пластини.
Загалом на памятці було знайдено 17 фрагментів кераміки, віднесеної до энеолитичного часу. Це були уламки як мінімум восьми сосудів. Наружня та внутрішня поверхні світло-коричньового кольору, внутрішня крім того несла сліди розчосів. В домішку керамічного тіста товчена черепашка та пісок.
Були знайдені залишки двох високошійних посудин. Перший представлений шістьма фрагментами високошійного сосуда, прикрашенного по шійці горизонтальними рядами косопоставленої гребінки, між якими були нанесені вертикальні колонки, також нанесені гребінчастим штампом (рис.1,1). Тулово, судячи зі всього, орнаментировано не було. Від другого горщика залишилась тільки частина шійки, прикрашена вертикальними рядами косопоставленого дрібного гребінця (рис.1,2).
Ще одна посудина представлена двома фрагментами шійки. Вона була невеликою за розмірами з опуклими боками та відігнутою шійкою. Прикрашена вона по верхній частині тулова ромбами, сформованними відтисками дрібного гребінця, а по перегибу шійки – двомя рядами відтисків тонкого шнура (рис.1,3).
Три фрагменти сосудів з невисокими жолобчастими шійками. Один орнаментован горизонтальними відтисками перевитого шнура по вінчику та відтисками дрібного косопоставленого гребінця по зрізу вінець (рис.1,8). Другий прикрашений горизонтальними рядами гребінчастых відтисків (рис.1,4). Третій фрагмент був прикрашений безсистемними відтисками гребінця та мав скрізний отвір (рис.1,5).
В колекції маються також один фрагмент посудини з сильновідігнутими вінцями та горизонтальними рядами відтисків гребінчастого штампу (рис.1,6) та один сильноокатаний фрагмент сосуду, представлений высокою шійкою, на якій простежені залишки орнаменту – глибокі врізні лінії (рис.1,7).
Маєтся одна орнаментована стінка з округлими вдавленнями (рис.1,9).
В якості сировини для вироблення знарядь мешканці поселення Кайдащине-2 використовували галечний кремінь доволі високої якості. Найближчі відомі нам родовища подібної сировини знаходяться в 10-15 км до півдня, на високому правому березі р. Сіверський Донець.
Первинне розщеплення на пам’ятці, судячи з усього не проводилось, тому що жовна та первинні нуклеуси знайдені не були. Вторинне розщеплення – тоб-то знятя з нуклеусів заготівок було направлене на здобуття нешироких пластин з одноплощинних нуклеусів.
Цілих нуклеусів було знайдено 5, чотири з них кубовидні аморфні, один нуклеус підконічний. Крім того, в колекції мається один пренуклеус та один франгмент нижньої частини підконічного (або можливо підпризматичного) нуклеуса. Технологічних зколів знайдено шість, із них чотири сколи підправки площин походять з нуклеусів, що мали такі підциркулярних форм (рис.2,20), два провздовжних сколи формування ребер жорсткості. Знайдені також два нуклевидних відщепа.
Відщепів та уламків всього мається 138. Пластин та перетинів таких без слідів обробки в енеолітичному шарі знайдено чотири.
Знарядь праці, що були вироблені з кременю всього мається 57.
Серед таких:
- Ретушерів 3. Один на невеликій пласкій кременевій гальці, іншій на сланцевій плитці. Третій був выконаний на пластині з сильно спрацьованою частиною біля ударного горбика та ретушованими сторонами (рис.2,19).
Відбійників 6. Один цілий на сплощеній гальці та п’ять фрагментів з сильними звездчатими забитостями.
- Біфаснооброблених знарядь чотири – три сокирки та один ніж. Одна ціла сокира підовальної форми з зустрічними різцевими сколами на п’яточній частині (рис.2,1). Один уламок подібного ж знаряддя зі слідами вогню (рис.2,2). Один скол підправки лезної частини сокири з формуючим сколом транше (рис.2,3). Четвертий біфас (вірогідно, ніж), являє собою маленьку пласку гальку з ретушованою з двох сторін робочою частиною.
- Скребачок 7. Дві кінцеві симетричні на відщепах (рис.2,4,5). Одна кінцебокова симетрична на великому пластинчатому відщепі (рис.2,7). Одна підокругла на відщепі (рис.2,6). Три кінцебокових асимметричных на відщепах, причому, один з різцевим зколом з п’яточної сторони (рис.2,8-10). Один двійний боковий ямкуватолезий на проксимальному перетині пластини (рис.2,15).
- Резців три. Один представлений нуклевидним відтщепом з декількома фасетками різцевих зколів по обам краям вироба (рис.2,16). Другий двійний кутовий на зламаній пластині. Один діагональний різець на на відщепі квадратної форми (рис.2,17).
- Пластин та їх перетинів з ретушшю 19. Дві цілих пластин з дрібною нерегулярною ретушшю з обох боків. Один увздовжній скол з круторетушованими сторонами. Шість пластин, усічених з дистального кінця: одна з чередуючейся ретушшю по обам сторонам; одна з ямкуватою ретушью по обам сторонам; одна розщеплена вздовж вісі зняття пластина з высокою ретушшю по стороні що збереглася; одна з крутою уступчастою ретушшю по обам сторонам; дві з дрібною нерегулярною ретушшю по сторонам. Два проксимальных перетини – один масивний з крупною ямкуватою лускуватою ретушшю по обим сторонам (рис.2,14); один з дрібною нерегулярною ретушшю по сторонам (рис.2,12). Медіальних перетинів пластин вісім, причому сімь з низ мали дрібну нерегулярну ретуш використання по краях; окрім того, два несуть також сліди поліровки, та вірогідніше убли вкладнями серпів (рис.2,13,18). Один медіальний перетин зі сколами, що були нанесені з краю черевця.
- Відщепів з ретушью 15. З них п’ять з крупною ямкуватою ретушшю (один кварцитовий) та десять з дрібною нерегулярною ретушшю по краях.
Загальні результати статистичного анализу кременевих артефактів з энеолітичного прошарку культурного шару стації представлені в таблиці 1.
В цілому, представлену стацію ми можемо віднести до пізнього етапу енеоіту Подонеччя. Невелика кількість матеріалу, що був знайдений не дає можливостей для широкого аналізу. Але в загальних рисах висновки виглядають таким чином.
Характер стації бачиться нам короткочасною житловою площею. Не виключено також, що відкриті ями можуть свядчити про наявність зруйнованого житла.
Кременевий комплекс є типовим для східноукраїнського енеоліту. Характерними виробами для нього є скребачки кінцебокових та овальних форм, наявність скребачки на масивному відщепі. Цікава наявність трьох знарядь для роботи з деревом (сокири) а також заполірованих вкладнів, можливо серпових.
Поєднання в керамічному комплексі пам’ятки дереївської посудини (рис.2,1) з квітянською (рис.2,3) типово для пізньоенеолітичних поселень Серебрянське, Черникове Озеро-1 [Санжаров, Бритюк, Котова, Черных, 2000, с.5-7, 37-39]. Наявність жолобчастих шійок може свідчити про вплив репінських традицій. Подібна ситуація була простежена на поселенні Грушка, де, на думку Є.О.Черниха в оздобленні та технологіях виготовлення керамічного посуду збігаються репінські та пізні дереївські традиції [Бритюк, Черных, Удовиченко, Удовиченко, 2003, с. 172].
Особливо цікавим вбачається знахідка в пізньоенеолітичному шарі поселення Кайдащине-2 посудини, орнаментація та форма якої близькі до таких, що походять з Костянтинівського поселения [Кияшко, 1994]. Цей факт дозволяє певним чином синхронізувати культурні явища, що були згадані.
Литература
1. Бритюк А.А., Черных Е.А., Удовиченко Н.И., Удовиченко А.Н. Энеолитические памятники в пойме реки Ольховой на Луганщине // Археологические записки. Вып. 3. Ростов-на-Дону, 2003, с. 163-176.
2. Кияшко В.Я. Между камнем и бронзой. Азов, 1994.
3. Санжаров С.Н., Бритюк А.А., Котова Н.С., Черных Е.А. Поселения неолита-ранней бронзы Северского Донца. Луганск: изд-во ВНУ, 128 с.
Таблиця 1. Статистика энеолітичних кременевих знахідок з поселення Кайдащине-2
Категорія Кількість, шт %
Нуклеуси 6 2,76
Пренуклеуси 1 0,46
Нуклевидні відщепи 2 0,92
Поперечні сколи 4 1,84
Увіздовжн сколи 2 0,92
Знаряддя, з них 57 26,22 100
Сокири та сколи з них 3 5,25
Біфасні ножі 1 1,75
Скребачки 7 12,30
Різці 3 5,25
Ретушери 3 5,25
Відбійники 6 10,5
Пластини та їх перетини. з ретушшю 19 33,45
Відщепи з ретушшю 15 26,25
Відщепи та уламки 138 65,04
Пластини та перетини без обробки 4 1,84
ВСЬОГО: 216 100
Підрисуночні підписи:
Рис.1. Кайдащине-2: Фрагменти керамічного посуду (енеоліт).
Рис.2. Кайдащине-2: Кременеві знаряддя (енеоліт).
