ƒј¬Ќя Ћ”√јЌў»Ќј —№ќ√ќƒЌ≤: актуальн≥ проблеми охорони ≥сторико-культурноњ спадщини
ќлекс≥й Ѕ–»“ё
.
Ћуганська область Ц один з багатьох рег≥он≥в ”крањни, де збереглис¤ численн≥ св≥доцтва ≥снуванн¤ людства, починаючи в≥д давньоњ камТ¤ноњ доби, бронзового в≥ку, ≥ до майже сучасних, але не менш ц≥кавих.
«араз науковими та р¤т≥вними археолог≥чними досл≥дженн¤ми в област≥ займаютьс¤ експедиц≥њ Ћуганського обласного краЇзнавчого музею та трьох обласних ¬Ќ« Ч —х≥дноукрањнського нац≥онального ун≥верситету ≥м. ¬. ƒал¤, Ћуганського нац≥онального педагог≥чного ун≥верситету ≥м. “. Ўевченка, ƒонбаського г≥рничо-металург≥йного ун≥верситету. ”с≥ згадан≥ експедиц≥њ працюють в≥дпов≥дно до вимог чинного законодавства, на п≥дстав≥ персональних квал≥ф≥кац≥йних документ≥в (¬≥дкритих лист≥в) ≤нституту археолог≥њ Ќац≥ональноњ академ≥њ наук ”крањни, ≥ це дозвол¤Ї проводити досл≥дженн¤ старожитностей. ƒуже важливо також, що увага прид≥л¤Їтьс¤ ≥ вчасн≥й публ≥кац≥њ отриманих п≥д час розкопок матер≥ал≥в. јрхеолог≥чний науково-досл≥дний центр У—падщинаФ —Ќ” ≥м. ¬. ƒал¤ видаЇ пер≥одичну зб≥рку наукових роб≥т Ућатер≥али та досл≥дженн¤ з археолог≥њ —х≥дноњ ”крањниФ, в ¤к≥й дв≥ч≥ на р≥к (300Ч400 стор≥нок) публ≥куютьс¤ найважлив≥ш≥ результати польових ≥ лабораторних досл≥джень науковц≥в област≥.
—ьогодн≥ ситуац≥¤, що склалас¤ навколо археолог≥чних памТ¤ток в област≥, дуже тривожна. ƒл¤ збереженн¤ ≥сторико-культурноњ спадщини на теренах реі≥ону можна визначити ц≥лу низку проблем, що потребують першочергового вир≥шенн¤. ≤ перша серед них Ч в≥дсутн≥сть ч≥ткого механ≥зму, що може забезпечити державний контроль за вс≥ма операц≥¤ми, ¤к≥ чин¤тьс¤ над земельними д≥л¤нками. ћаю на уваз≥ передачу в оренду, зм≥ну власник≥в, оформленн¤ буд≥вництва, комерц≥йне та с≥льськогосподарське використанн¤. «араз у б≥льшост≥ випадк≥в земл≥ п≥д забудову, господарськ≥ чи ≥нш≥ потреби в≥двод¤тьс¤ без проведенн¤ належноњ експертизи фах≥вц¤ми-археологами (а це передбачено законодавством Ч «аконами ”крањни Уѕро археолог≥чну спадщинуФ та Уѕро культурну спадщинуФ). Ћуганська обласна рада вс≥ма засобами гальмуЇ цив≥л≥зоване вир≥шенн¤ проблеми. ѕопри все, восени минулого року в структур≥ управл≥нн¤ культури ≥ туризму ќƒј все-таки було створено в≥дд≥л охорони культурноњ спадщини, в функц≥њ ¤кого входить загальний нагл¤д за станом збереженн¤ памТ¤ток археолог≥њ. ” той же час, процес п≥дписанн¤ в≥двод≥в земл≥ дос≥ проходить за участю не цього органу, а в≥дд≥лу охорони памТ¤ток обласного краЇзнавчого музею. ј це з правовоњ точки зору повний нонсенс. “ака ситуац≥¤ призводить до того, що при в≥двод≥ земл≥ до уваги беретьс¤ лише та м≥зерна к≥льк≥сть памТ¤ток, ¤к≥ сто¤ть на обл≥ку, а нов≥ памТ¤тки (зг≥дно ≥з законодавством, вони також охорон¤ютьс¤ державою) практично не ви¤вл¤ютьс¤ ≥, ¤к насл≥док, безповоротно руйнуютьс¤. —п≥вроб≥тники в≥дд≥лу музею, ¤к≥ обстежують д≥л¤нки п≥д в≥дводи, не Ї фах≥вц¤ми ≥ не мають в≥дпов≥дноњ квал≥ф≥кац≥њ. ÷¤ проблема може бути вир≥шена на реі≥ональному р≥вн≥ насамперед передачею функц≥й узгодженн¤ в≥д музею до державного органу, ¤к це прописано в законах. —при¤тиме цьому прийн¤тт¤ сес≥Їю обласноњ ради р≥шенн¤ про введенн¤ до ком≥с≥њ з в≥дводу земл≥ в област≥ фах≥вц¤-археолога, ¤кий несе персональну в≥дпов≥дальн≥сть за своњ д≥њ; обовТ¤зковим проведенн¤м узгодженн¤ кожного конкретного в≥дводу земл≥ з державним органом охорони культурноњ спадщини за на¤вност≥ експертного висновку. ≈кспертами, зг≥дно ≥з законодавством, можуть бути квал≥ф≥кован≥ спец≥ал≥сти Ч володар≥ ¬≥дкритих лист≥в. “им б≥льше, що законодавством передбачено ф≥нансуванн¤ згаданих роб≥т за рахунок зац≥кавлених у земельному в≥двод≥ ос≥б.
онтроль силових орган≥в (прокуратури, ћ¬— та —Ѕ”) обовТ¤зково повинен проходити на кожному етап≥ проведенн¤ таких узгоджень задл¤ унеможливленн¤ корупц≥йних д≥й. ¬ажливу роль у так≥й ситуац≥њ можуть в≥д≥грати орган≥зац≥њ, ¤к≥ забезпечать науковий ≥ громадський контроль за д≥¤ми чиновник≥в. ≤з першою проблемою т≥сно повТ¤зана друга Ч в≥дсутн≥сть повного кадастру в≥домих археолог≥чних памТ¤ток реі≥ону. ѕор≥вн¤но з памТ¤тками монументального мистецтва (памТ¤тники Ћен≥ну, б≥йц¤м „ервоноњ арм≥њ тощо), ¤к≥ опрацьован≥ в≥дд≥лом охорони памТ¤ток обласного краЇзнавчого музею у 100 % к≥лькост≥, стан вивченост≥ археолог≥чного надбанн¤ Ї на пор¤док нижчим. ”с≥ давн≥ курганн≥ могильники, поселенн¤, сто¤нки, селища ≥ споруди поступово повинн≥ бути нанесен≥ на карту, маркован≥ на м≥сцевост≥ й поставлен≥ п≥д охорону держави. “им б≥льше, що так≥ роботи мають проводити не музейн≥ прац≥вники, а квал≥ф≥кован≥ фах≥вц≥-археологи. ™дине вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми Ч проведенн¤ в област≥ спец≥ал≥стами масштабноњ паспортизац≥њ на¤вних археолог≥чних памТ¤ток. «адл¤ цього повинн≥ бути в≥дпрацьован≥ ≥ загальнодержавн≥ механ≥зми, ≥ залученн¤ м≥сцевих орган≥в охорони культурноњ спадщини. ‘≥нансуванн¤ таких роб≥т також д≥литьс¤ на державне та реі≥ональне, задл¤ чого мають вид≥л¤тис¤ кошти з в≥дпов≥дних бюджетних фонд≥в.
лючовою проблемою в област≥ були ≥ залишаютьс¤ граб≥жницьк≥ розкопки. Ќайчаст≥ше в≥д них потерпають курганн≥ похованн¤ ≥ велик≥ поселенн¤ доби —ередньов≥чч¤. √раб≥жники руйнують насипи курган≥в або при розкопках вилучають ≥з культурних шар≥в окрем≥ предмети: монети, посуд, прикраси. ѕри цьому спостер≥гаютьс¤ нав≥ть випадки використанн¤ важкоњ буд≥вельноњ техн≥ки. Ќайб≥льших розм≥р≥в под≥бний Уб≥знесФ набув на п≥вдн≥ област≥ в раснодонському, јнтрацит≥вському й —вердловському районах. —уд¤чи ≥з масштаб≥в пограбувань, ми маЇмо справу з системним вилученн¤м старожитностей, а також налагодженим ланцюгом њхнього збуту. ѕро це св≥дчить присутн≥сть УвикопанихФ предмет≥в на ринках та в антикварних магазинах Ћуганська ≥ зменшенн¤ њхньоњ к≥лькост≥ пор≥вн¤но з, наприклад, минулим роком Ч тобто, знах≥дки просто вивоз¤ть ≥з област≥, за попередньою ≥нформац≥Їю, в ињв або до –ос≥њ, де њхн¤ варт≥сть зростаЇ. ™ ≥нформац≥¤ з мереж≥ ≤нтернет про те, що частина раритет≥в потрапл¤Ї до ™вропи та јмерики, де њх виставл¤ють на аукц≥они, продають ≥ поповнюють приватн≥ колекц≥њ. “ак≥ реч≥, на жаль, можна вважати назавжди втраченими дл¤ науки ≥ дл¤ культурного фонду нац≥њ. ” ц≥й систем≥ не останню роль грають також граб≥жники, ¤к≥ волод≥ють сучасним обладнанн¤м пошуку старожитностей: металодетекторами та георадарами. ћожливо, правоохоронц¤м потр≥бно впровадити певний контроль об≥гу таких прилад≥в, тим б≥льше що њхн¤ к≥льк≥сть, ¤к на Ћуганськ, не така велика (ц≥на ¤к≥сного металошукача Ч 1000 долар≥в ≥ б≥льше). “акож важливо ви¤вл¤ти спроби несанкц≥онованого пошуку, що проводитьс¤ ≥з застосуванн¤м прилад≥в. ƒо реч≥, под≥бн≥ д≥њ часто чин¤ть, аби здобути зброю та вибух≥вку, ¤к≥ залишилис¤ п≥сл¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни.
Ќав≥ть часткова реал≥зац≥¤ наведеноњ стратег≥њ дозволить значно оздоровити ситуац≥ю в област≥, ¤ку ми маЇмо з≥ збереженн¤м ≥сторико-культурноњ спадщини. ќбовТ¤зковими при цьому мають бути пост≥йний контроль за ситуац≥Їю з боку влади, а також залученн¤ до охорони памТ¤ток ≥ науковц≥в, ≥ широких верств небайдужоњ громадськост≥.
ѕросв≥тницька робота з охорони ≥сторико-культурного надбанн¤ в област≥ повинна проводитис¤ не т≥льки в галуз≥ заборони протиправних д≥й, а значно б≥льше в контекст≥ вихованн¤ п≥дростаючого покол≥нн¤ в дус≥ патр≥отизму, любов≥ до р≥дного краю. ¬елику допомогу в цьому може надати грамотна робота з першоджерелами Ч памТ¤тками археолог≥њ, збереженими св≥дченн¤ми давньоњ ≥стор≥њ.
